замурзаний
ЗАМУРЗАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. д замурзати і замурзатися. Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела замурзана солодким соком дітвора нишпорить попді кущами, вишукує непомічені грона (Коцюб., І, 1955, 191); Підійшов хлопчина років тринадцяти, ...він тримав у замурааних землею руках якусь в'ялу стеблинку, очі його променіли, мов діаманти (Ю. Янов., II, 1954, 116); // замурзано, безос. присудк. сл. Майстер поліції виглядає насправді жалюгідно.. Мундир замурзано в сажу, волосся скуйовджене й обсмалене, рукав відірвано, штанина пожмакана... (Ю. Янов., ІЛ 1959, 237).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замурзаний | замурзана | замурзане | замурзані |
Родовий | замурзаного | замурзаної | замурзаного | замурзаних |
Давальний | замурзаному | замурзаній | замурзаному | замурзаним |
Знахідний | замурзаний, замурзаного | замурзану | замурзане | замурзані, замурзаних |
Орудний | замурзаним | замурзаною | замурзаним | замурзаними |
Місцевий | на/у замурзаному, замурзанім | на/у замурзаній | на/у замурзаному, замурзанім | на/у замурзаних |