замірок
ЗАМІРОК, рка, ч., розм. 1. Щупла, дрібна зернина. Якщо його [жито] пожати сьогодні, воно вже не доспіє, а досохне, замість наливних.. зерен будуть зморшкуваті замірки (Дор., Не повтори.., 1968, 100).
2. Про фізично недорозвинену, щуплу, кволу істоту. Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки!.. То далебі дрючок отак би і вхопив, Та й ну їх лупцювать, замірків, на всі боки! Яка пожива з їх?.. Як з цапа молока!.. (Г.-Арт., Байки, 1958, 184); Та дитина - замірок (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замірок | замірки |
Родовий | замірка | замірків |
Давальний | заміркові, замірку | заміркам |
Знахідний | замірка | замірків |
Орудний | замірком | замірками |
Місцевий | на/у замірку | на/у замірках |
Кличний | замірку | замірки |