запалка
ЗАПАЛКА, и, ж. 1. заст. Сірник. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити (Сл. Гр.); То солі нам тра купити, а тут нема відки, то селедця, то запалок, чи там ще чого, а то таки й хліба нестане, та вже й по грошах... (Л. Укр., III, 1952, 643).
2. військ., розм. Те саме, що Запалювальна бомба (див. запалювальний). - Він [літак] запалки скидає! (Кучер, Чорноморці, 1956, 401).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запалка | запалки |
Родовий | запалки | запалок |
Давальний | запалці | запалкам |
Знахідний | запалку | запалки |
Орудний | запалкою | запалками |
Місцевий | на/у запалці | на/у запалках |
Кличний | запалко | запалки |