засіяти
ЗАСІЯТИ див. засівати.
ЗАСІЯТИ, яю, яєш, док., уроч. 1. Почати сіяти, випромінювати яскраве світло (про світила, джерела світла); засяяти. Лягло сонце за горою. Зірки засіяли (Шевч., І, 1951, 66); - Засіяє весняне сонце і засміються люди (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 72); * Образно. Він пригадав знамен багряні кличі, коли на бій з рушницею він біг, щоб засіяла доля робітнича, щоб тьму народ навіки переміг (Сос., Близька далина, 1960, 58).
Засіяє (засіяло) сонце кому - про настання радісного, щасливого часу. Гей, слов'яни! Полум'яне засіяло сонце нам! (Рильський, Мости, 1948, 54).
2. Почати блищати, її очі на хвилину засіяли (Коб., III, 1956, 256); // З'явитися, виділитися серед чого-небудь (блиском). Вже засіяли вежі Львова перед полками вдалині... (Сос., II, 1958, 421).
3. перен. Пройнятися радістю, вдоволенням, виразивши це на обличчі, їй, небозі. Аж дивно, чудно. Гость стояв 1 ніби справді засіяв (Шевч., II, 1953, 309).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засіяю | засіяємо |
2 особа | засіяєш | засіяєте |
3 особа | засіяє | засіяють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засіяв | засіяли |
Жіночий рід | засіяла | |
Середній рід | засіяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засіяймо | |
2 особа | засіяй | засіяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засіявши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засію | засіємо |
2 особа | засієш | засієте |
3 особа | засіє | засіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засіяв | засіяли |
Жіночий рід | засіяла | |
Середній рід | засіяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засіймо | |
2 особа | засій | засійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засіявши |