затерплий
ЗАТЕРПЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до затерпнути. Оксен.. розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Тют., Вир, 1960, 87).
2. у знач. прикм. Негнучкий, онімілий. Незнайомець нарешті прокинувся від своїх дум, зиркнув на сонце.. і, обережно спустившись з каменя, затерплими ногами пошкандибав до санаторію (Збан., Сеспель, 1961, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затерплий | затерпла | затерпле | затерплі |
Родовий | затерплого | затерплої | затерплого | затерплих |
Давальний | затерплому | затерплій | затерплому | затерплим |
Знахідний | затерплий, затерплого | затерплу | затерпле | затерплі, затерплих |
Орудний | затерплим | затерплою | затерплим | затерплими |
Місцевий | на/у затерплому, затерплім | на/у затерплій | на/у затерплому, затерплім | на/у затерплих |