захаркотіти
ЗАХАРКОТІТИ, очу, отиш, док., розм. Підсил. до захаркати 1. На возі несподівано підскочив Гришка, дико захаркотів слиною (Кос., Новели, 1962, 194).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захаркочу | захаркотимо |
2 особа | захаркотиш | захаркотите |
3 особа | захаркотить | захаркотять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захаркотів | захаркотіли |
Жіночий рід | захаркотіла | |
Середній рід | захаркотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захаркотімо | |
2 особа | захаркоти | захаркотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захаркотівши |