збір
ЗБІР, збору, ч. 1. Дія за знач. збирати 7-10. Чи не пора і серед землекопів почати збір коштів у фонд оборони і на подарунки фронтовикам? (Кучер, Чорноморці, 1956, 112); Сади в плодах, врожаю збір, стави в степах теплили зір (Гонч., Вибр., 1959, 340).
2. Дія за знач. збирати 2 і збиратися 1. Горілку, пиво, мед і брагу, Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167); У суботу в молодої Та великий збір, То ж сходяться подруженьки До неї у двір (Л. Укр., I, 1951, 323); Подвір'я школи вже швидко заповнювалось повстанцями. Тут було призначено збір (Гончар, II, 1959, 100); // Сигнал збиратися. Заграли збір: сумно пролунали над річкою знайомі звуки труби, нагадуючи людям, що відпочинок закінчився, що час шикуватися в дорогу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 94); - Гайда до волості! ..Збір грають! (Гончар, Таврія.., 1957, 332).
3. Нагромадження чого-небудь завдяки поступовому збиранню. Теокріт.. має цілу бібліотеку,- збір папірусів (Л. Укр., III, 1952, 728).
4. Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел. Буржуазні газети тримаються великими капіталами. Робітничі газети тримаються грошовими зборами самих робітників (Ленін, 19, 1950, 409); Перша вистава дала повний збір, друга не дала й чверті (Смолич, Театр.., 1940, 117); // іст. Форма податку. Подушне рік од року більшало, викупне доймало, земські та мирські збори все прибували та прибували (Мирний, IV, 1955, 205); На утримання органів управління, війська і суду на Україні [в XVII ст.] .. збиралися з селян і міщан численні податки і збори (Іст. УРСР, І, 1953, 274); У 1765 р. було видано закон про гербовий збір. Цим збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32).
5. Те, що набране шляхом зривання або піднімання з землі (про ягоди, гриби і т. ін.). Стало вже традицією, що Олена кожного року носила своєму вчителеві перший збір лісових ягід (Вільде, Сестри.., 1958, 9); // Те, що зібране з полів, городів, садів; зібраний урожай. Тільки та долина, де лежало село, а також кілька поменших порічин.. видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса (Фр., VI, 1951, 22); Це останній збір плодів - найщедріший і найпахучіший (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 15); Значним резервом збільшення валових зборів зерна є підвищення врожайності зернобобових і круп'яних культур (Рад. Укр., 6.I 1959, 2).
6. Група або юрба людей, яких зібрали або які зібралися в одне місце. Ой великий двір, та маленький збір,- чом не вся родинонька? (Сл. Гр.); І шум, і веселий збір гостей, і ясне світло од ламп.. ще більше її звеселили (Н.-Лев., IV, 1956, 91); Ніхто цього похорону не організовував, людей не скликав,- цей великий збір народу виник стихійно (Мельн., Коли кров.., 1960, 30).
7. Скликання, зустріч членів якої-небудь організації, общини і т. ін. для обміркування, вирішення чогось. Обіцяли побалакати про це на першому ж зборі (Мирний, V, 1955, 409); [Кембль:] Ми се тепера врадили на зборі, щоб батьку Годвінсону дім поставить (Л. Укр., III, 1952, 23); Звісна річ, бесіда йшла про одно, про недавній робітницький збір (Фр., V, 1951, 384); Весь край слов'янський чув крок дружин, Які спішать на збір у Дрогичин (Бажан, І, 1946, 302); // Організована зустріч піонерів з метою проведення якихось заходів. На криголамі, в теплій каюті, відбувся піонерський збір, присвячений дослідникам Півночі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 93); - Прочитай уважно всю книгу і той розділ, що найбільше тобі сподобається, прочитаєш на зборі загону (Збан., Старший брат, 1952, 7).
8. Короткочасна підготовка групи яких-небудь спеціалістів, зібраних з різних місць. - Генерал наказав повідомити, що в Севастополі оголошено великий збір (Кучер, Чорноморці, 1956, 29).
Бути в зборі - бути присутніми де-небудь (про певне коло людей); бути в повному складі. Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі (Мирний, III, 1954, 61); Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі (Гончар, II, 1959, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збір | збори |
Родовий | збору | зборів |
Давальний | зборові, збору | зборам |
Знахідний | збір | збори |
Орудний | збором | зборами |
Місцевий | на/у зборі | на/у зборах |
Кличний | зборе | збори |
збори
ЗБОРИ, ів, мн. 1. Зустріч, зібрання членів якого-небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого-небудь. І от зараз на тих зборах радикали заявили, що нічого спільного з москвофілами не мають і на жодну роботу з ними не підуть (Коцюб., III, 1956, 150); Те віче так їм сподобалося, що вони постановили й собі скликати такі збори на неділю (Март., Тв., 1954, 182); Якось колгоспні збори В неділю скликав голова (Воскр., Взагалі.., 1948, 48); Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь і усе люблю (Сос., І, 1957, 341); Гусаров, опухлий, брезклий на виду, сидів на зборах червоний, інколи тільки з прихованою злобою спідлоба зиркаючи на промовця (Донч., II, 1956, 82); // збірн. Присутні на таких засіданнях і зустрічах. На його слова збори дружно гриміли сміхом (Стельмах, II, 1962, 8).
Відкривати (відкрити) збори див. відкривати. Відкриті збори - зібрання членів якої-небудь організації з допуском сторонніх осіб. Відкриті партійні збори, на яких були присутні тільки вільні від вахти червонофлотці і командири, закінчувались (Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Закривати збори - оголошувати закінчення роботи зборів; Закриті збори - зібрання членів якої-небудь організації без допуску сторонніх осіб. [Романюк:] І нащо ти письменника запросила? У нас же закриті збори. [Ковшик:] Він член партії (Корн., Калин. гай, 1950, 64); Урочисті збори - зібрання членів якого-небудь колективу чи організації з метою відзначення якихось подій або історичних дат. Потім всі рушили до клубу відкривати урочисті збори (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 42).
2. Складова частина назви деяких виборних установ, інституцій. 17 червня депутати третього стану [в Парижі] оголосили себе представниками усієї нації - Національними зборами (Нова іст., 1956, 57).
Установчі збори - представницька інституція, що створюється спеціально для вироблення конституції. На першій же сходці, згуртувавши фронтовиків, місцевим багачам в горлянку вчепився [Шляховий]: - Гади, установчих зборів ждете, щоб землі нам не дати?! (Гончар, II, 1959, 248).
3. Дія за знач. збиратися 7. Довгі збори! не спішаться матері виряджати синів (Л. Укр., III, 1952, 567); Там теж ідуть збори - згортаються проводи, пакуються батареї, станція лаштується вирушати (Ю. Янов., IV, 1959, 78); Почались спішні, але спокійні збори в дорогу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55); Не писала до Вас теж задля тії самої причини, що була в зборах (Л. Укр., V, 1956, 51).
4. Те саме, що зборки. Лопоче полотно у Христиних руках, деренчить голка, рівняючи збори (Мирний, III, 1954, 199); На низенькому стільчикові сиділа Василина Лойко, ..одягнена в кожух з рясними зборами (Добр., Тече річка.., 1961, 42); На тлі чорного плаття, яке м'якими зборами облягало її струнку постать, особливо чітко вирізнялося матове обличчя (Панч, В дорозі, 1959, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | збори | |
Родовий | зборів | |
Давальний | зборам | |
Знахідний | збори | |
Орудний | зборами | |
Місцевий | на/у зборах | |
Кличний | збори |