звладати
ЗВЛАДАТИ, аю, аєш, док., рідко. Взяти верх над ким-, чим-небудь, перемогти, справитися з кимсь, чимось. Заняття в гімназії на цей день були скасовані. Однаково з півтисячною оравою несила було звладати (Смолич, II, 1958, 113).
Звладати з собою - перемогти в собі вияв якого-небудь почуття. Може ж він і сам не сподівався, щоб воно так страшно вийшло. Просто, я так думаю, не звладав з собою (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 225).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звладаю | звладаємо |
2 особа | звладаєш | звладаєте |
3 особа | звладає | звладають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | звладав | звладали |
Жіночий рід | звладала | |
Середній рід | звладало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | звладаймо | |
2 особа | звладай | звладайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | звладавши |