знирнути
ЗНИРНУТИ, ну, неш, док., діал. Винирнути. - Адже не знирнула, так вона і не відьма (Кв.-Осн., II, 1956, 180); Спливе поверх води його загоріле тіло та так і плигоне вперед; поки він замахнеться другою [рукою], злегка прикриється воно водою, а там знову знирне і поверх води мчиться на той бік (Мирний, IV, 1955, 318).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знирну | знирнемо |
2 особа | знирнеш | знирнете |
3 особа | знирне | знирнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знирнув | знирнули |
Жіночий рід | знирнула | |
Середній рід | знирнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знирнімо | |
2 особа | знирни | знирніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знирнувши |