зовнішньоторговельний
ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ, -а, -е. Стос. до зовнішньої торгівлі держави. <> Зовнішньоторговельна діяльність – підприємницька діяльність в галузі міжнародного обміну товарами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності. Зовнішньоторговельна квота – показник, який характеризує співвідношення між вартістю експортно-імпортних поставок держави та її валовим внутрішнім продуктом. Зовнішньоторговельна компенсація – вид компенсації, яка полягає в тому, що країна, яка збільшує мита на ввезення певних товарів, повинна знизити мита на ввезення інших товарів для відшкодування збитків експортерів. Зовнішньоторговельна політика – державна політика розвитку торговельних відносин з іншими країнами; здійснює вплив на зовнішню торгівлю через податки, субсидії і прямі обмеження на імпорт та експорт. Зовнішньоторговельний баланс – співвідношення вартості товарів, що ввозяться в країну, а також вивозяться з неї за певний проміжок часу. Зовнішньоторговельний дефіцит – перевищення товарного імпорту країни над її товарним експортом. Зовнішньоторговельний оборот – загальна сума експорту та імпорту товарів і послуг країни за певний період часу. Зовнішньоторговельний платіжний баланс – співвідношення між валютними надходженнями й платежами даної країни за певний період, відображає всі зовнішньоекономічні зв'язки. Зовнішньоторговельні банки – банки, які здійснюють переважно операції з проведення взаємних зовнішньоторговельних розрахунків, операції з кредитування експорту та імпорту; такі банки також гарантують і враховують векселі по експортних кредитах, наданих комерційними банками. Зовнішньоторговельні зони – частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита та митних зборів або з їх відстроченням. Зовнішньоторговельні організації – юридично й господарчо самостійні організації, що займаються експортом і імпортом продукції та послуг; можуть бути державними, комерційними, здійснюючими операції в зовнішній торгівлі за дорученням виробничо-господарських організацій; можуть створюватися на базі великих компаній, які є основним виробником певного виду продукції. Зовнішньоторговельні угоди – угоди, одним із учасників яких є іноземна фізична або юридична особа.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зовнішньоторговельний | зовнішньоторговельна | зовнішньоторговельне | зовнішньоторговельні |
Родовий | зовнішньоторговельного | зовнішньоторговельної | зовнішньоторговельного | зовнішньоторговельних |
Давальний | зовнішньоторговельному | зовнішньоторговельній | зовнішньоторговельному | зовнішньоторговельним |
Знахідний | зовнішньоторговельний, зовнішньоторговельного | зовнішньоторговельну | зовнішньоторговельне | зовнішньоторговельні, зовнішньоторговельних |
Орудний | зовнішньоторговельним | зовнішньоторговельною | зовнішньоторговельним | зовнішньоторговельними |
Місцевий | на/у зовнішньоторговельному, зовнішньоторговельнім | на/у зовнішньоторговельній | на/у зовнішньоторговельному, зовнішньоторговельнім | на/у зовнішньоторговельних |