зодягнений
ЗОДЯГНЕНИЙ, ЗОДЯГНУТИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зодягти і зодягнути. Мар'ян входить в другу половину хати. На лаві, вже зодягнена в останню путь, лежить Фросина (Стельмах, І, 1962, 172); Дітки.. зодягнені, ми хліба не просимо, сама я не роблю (Барв., Опов.., 1902, 6); Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками... (Мирний, І, 1949, 369); * Образно. По підгір'ях спинаються зодягнуті в риштовання нові цегляні вілли (Гончар, Зустрічі.., 1950, 35).
2. у знач. прикм. Який зодягся, зодягнувся у що-небудь, надів на себе щось. Із кущів хутко вибігають козаки і парубки, зодягнені по-козацькому (Вас., III, 1960, 14); Зодягнута у військову форму, Марія вже стоїть на дверях (Кучер, Чорноморці, 1956, 362).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зодягнений | зодягнена | зодягнене | зодягнені |
Родовий | зодягненого | зодягненої | зодягненого | зодягнених |
Давальний | зодягненому | зодягненій | зодягненому | зодягненим |
Знахідний | зодягнений, зодягненого | зодягнену | зодягнене | зодягнені, зодягнених |
Орудний | зодягненим | зодягненою | зодягненим | зодягненими |
Місцевий | на/у зодягненому, зодягненім | на/у зодягненій | на/у зодягненому, зодягненім | на/у зодягнених |