зсукувати
ЗСУКУВАТИ і рідко ІЗСУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗСУКАТИ і рідко ІЗСУКАТИ, зсукаю, зсукаєш і зсучу, зсучиш, док., перех. 1. з чим. Звивати, скручувати, сплітати разом. Коли.. основний матеріал не досить міцний, то доцільно зсукати його з шовковими, віскозними або іншими нитками (В'язання.., 1957, 29).
@ Зсукати дулю - те саме, що Дулю дати (див. дуля). - Дурний Яремка,- спокійно проказав козак,- чим хоче налякати. А не діждешся, щоб я ублажив тебе криком, ось тобі!- і він зсукав перед носом Вишневецького дулю (Панч, Гомон. Україна, 1954, 365).
2. Сукаючи, виготовляти (нитку, шнурок і т. ін.). Шнурочок зсукують з таких же ниток, з яких зв'язаний виріб (В'язання.., 1957, 43); - Шукай мені коноплі. Вірьовку зсукаю якусь - чи хуру підтягти, чи волам на налигач... (Рудь, Гомін.., 1959, 87); * Образно. - Так мислю, що нитка мого життя ще не обірвалася. Міцну ту нитку мати моя зсукала (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 82); * У порівн. Дочка співає. Мов на прядці Живої радості й біди Нитки ізсукує тоненькі, Щоб не порвалися ніде (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 63); // Робити, виготовляти свічку з воску. А ще раніше пан Василько встав, Три свічки зсукав (Чуб., III, 1872, 285).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсукую | зсукуємо |
2 особа | зсукуєш | зсукуєте |
3 особа | зсукує | зсукують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсукуватиму | зсукуватимемо |
2 особа | зсукуватимеш | зсукуватимете |
3 особа | зсукуватиме | зсукуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зсукував | зсукували |
Жіночий рід | зсукувала | |
Середній рід | зсукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсукуймо | |
2 особа | зсукуй | зсукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зсукуючи | |
Минулий час | зсукувавши |