казармений
КАЗАРМЕНИЙ, а, е. Прикм. до казарма. Тяглися квартали нудних величезних казармених будинків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 62); // Який відбувається в казармі. З казармених розмов йому було відомо, що цей скверик біля кінотеатру - улюблене місце бійців (Гончар, Дорога.., 1953, 30); // перен. Власт. для казарми; суворий. Для робітників улаштували гуртожиток, перевівши їх на казармений військовий режим (Кучер, Голод, 1961, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | казармений | казармена | казармене | казармені |
Родовий | казарменого | казарменої | казарменого | казармених |
Давальний | казарменому | казарменій | казарменому | казарменим |
Знахідний | казармений, казарменого | казармену | казармене | казармені, казармених |
Орудний | казарменим | казарменою | казарменим | казарменими |
Місцевий | на/у казарменому, казарменім | на/у казарменій | на/у казарменому, казарменім | на/у казармених |