каземат
КАЗЕМАТ, у, ч. 1. військ. Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й середнього калібру.
2. військ., мор. Броньоване приміщення на кораблі для гармати середнього калібру. [Оксана:] Ну, веселіше, Гайдаю.. Іди... Іди у каземат.. Іди відпочинь! (Корн., І, 1955, 46).
3. У дореволюційній Росії - одиночна камера для ув'язнення у фортеці, цитаделі. Сидячи у казематі царської охранки, поет [Т. Шевченко] виливає на папері свої думи (Слово про Кобзаря, 1961, 82); - Я ще не знав докладно змісту книги, але знав, що написано її в казематі царської цитаделі (Кол., Терен.., 1959, 225).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каземат | каземати |
Родовий | каземату | казематів |
Давальний | казематові, каземату | казематам |
Знахідний | каземат | каземати |
Орудний | казематом | казематами |
Місцевий | на/у казематі | на/у казематах |
Кличний | каземате | каземати |