кантувати
КАНТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Обшивати, облямовувати кантом (див. кант1 1) що-небудь. Кантувати комір мундира; Кантувати фотографію.
2. спец. Обтісувати по краях дошку, брус тощо, роблячи кант (див. кант1 2).
3. спец. Перевертати під час пересування (про вантаж). Та де вже його кантувати тринадцятилітньому хлопчині? Соває ломиком, а злиток не ворушиться (Руд., Вітер.., 1958, 245).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кантую | кантуємо |
2 особа | кантуєш | кантуєте |
3 особа | кантує | кантують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кантуватиму | кантуватимемо |
2 особа | кантуватимеш | кантуватимете |
3 особа | кантуватиме | кантуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кантував | кантували |
Жіночий рід | кантувала | |
Середній рід | кантувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кантуймо | |
2 особа | кантуй | кантуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кантуючи | |
Минулий час | кантувавши |