капосний
КАПОСНИЙ, а, е, розм. 1. Який завдає прикрощів, з яким пов'зані неприємності; поганий. Карпо загадував людям на роботу і попереду усього звелів скопать той капосний горбик на горі (Н.-Лев., II, 1956, 367); Капосне ластовиння на переніссі могло зашкодити їй [Марині] (Дмит., Наречена, 1959, 149); - Марнуємо час, батьку, - заговорив.. осаул, озираючи вороже стовпище. - Коли б не довелося накивати п'ятами на ці капосні Бендери (Добр., Очак. розмир, 1965, 232); // Неприємний. Дуже б я хотіла дістатись до Вашої Азії, може, й дісталась би, якби не ті капосні слабості (Л. Укр., V, 1956, 31); Я більшу частину того капосного боргу, про який писав, виплатив (Сам., II, 1958, 478).
2. Який робить погані, підступні вчинки, неприємності або здатний на них; шкідливий. - Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні! (Мирний, IV, 1955, 220); Не було листа нині від тебе. То, певно, капосна пошта робить (Коцюб., III, 1956, 178); Стигнуть у вас у садку вишні... А птиця капосна насідає, викльовує... Не набігатися, не накишкатися... (Вишня, І, 1956, 126).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | капосний | капосна | капосне | капосні |
Родовий | капосного | капосної | капосного | капосних |
Давальний | капосному | капосній | капосному | капосним |
Знахідний | капосний, капосного | капосну | капосне | капосні, капосних |
Орудний | капосним | капосною | капосним | капосними |
Місцевий | на/у капосному, капоснім | на/у капосній | на/у капосному, капоснім | на/у капосних |