капітулювати
КАПІТУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. і док. 1. Припинивши збройний опір, здаватися переможцеві на певних умовах, запропонованих ним; віддаватися на ласку переможця. Уже дійшли відомості, що взято Кишинів, Ясси, що Румунія капітулює, але це були поки що тільки чутки (Гончар, І, 1954, 50); Закінчилась найтяжча і найбільш кровопролитна війна в історії.. Фашистська Німеччина беззастережно капітулювала (Літ. Укр., 12.V 1965, 1).
2. перен. Відмовлятися від дальшої боротьби проти когось, чогось; визнавати своє безсилля в чомусь. Щодо роботи зараз - капітулював (Еллан, II, 1958, 201); Капітулювати перед труднощами.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капітулюю | капітулюємо |
2 особа | капітулюєш | капітулюєте |
3 особа | капітулює | капітулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капітулюватиму | капітулюватимемо |
2 особа | капітулюватимеш | капітулюватимете |
3 особа | капітулюватиме | капітулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | капітулював | капітулювали |
Жіночий рід | капітулювала | |
Середній рід | капітулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | капітулюймо | |
2 особа | капітулюй | капітулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | капітулюючи | |
Минулий час | капітулювавши |