карбівничий
КАРБІВНИЧИЙ, чого, ч., заст. Лісник. Вийшов з хати карбівничий, Щоб ліс оглядіти (Шевч., І, 1951, 42); Метушиться в хаті.. Рудий карбівничого син (Л. Укр., IV, 1954, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | карбівничий | карбівничі |
Родовий | карбівничого | карбівничих |
Давальний | карбівничому | карбівничим |
Знахідний | карбівничого | карбівничих |
Орудний | карбівничим | карбівничими |
Місцевий | на/у карбівничому, карбівничім | на/у карбівничих |
Кличний | карбівничий | карбівничі |