каста
КАСТА, и, ж. 1. В Індії та інших країнах Сходу - замкнена суспільна група, члени якої зв'язані походженням, заняттям та своїм правовим станом. В Індії були стани - касти, наприклад, жерців, воїнів, селян (Нова іст., 1956, 21).
2. перен. Замкнена суспільна група, що зберігає свою відокремленість і привілеї. Він був руський патріот, типовий представник того старого попівського патріотизму, що бачив націю виключно в попівській касті (Фр., VIII, 1952, 34); Життя попівське так ув'язнене в одвічні рами, так опреділене [визначене] на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Хотк., II, 1966, 352); Офіцерський склад царської армії залишився майже цілком дворянським і являв собою особливу касту, яка різко відрізнялася від солдатської маси (Іст. УРСР, І, 1953, 482).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каста | касти |
Родовий | касти | каст |
Давальний | касті | кастам |
Знахідний | касту | касти |
Орудний | кастою | кастами |
Місцевий | на/у касті | на/у кастах |
Кличний | касто | касти |