каталізатор
КАТАЛІЗАТОР, а, ч. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється. Найчастіше каталізаторами служать тонкоподрібнені метали (Заг. хімія, 1955, 173); Швидкість хімічних реакцій регулюється особливими речовинами, що звуться каталізаторами (Рад. Укр., 19.VIII 1965, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каталізатор | каталізатори |
Родовий | каталізатора | каталізаторів |
Давальний | каталізаторові, каталізатору | каталізаторам |
Знахідний | каталізатор | каталізатори |
Орудний | каталізатором | каталізаторами |
Місцевий | на/у каталізаторі | на/у каталізаторах |
Кличний | каталізаторе | каталізатори |