квартирант
КВАРТИРАНТ, а, ч. Той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення; квартиронаймач. Пистина Іванівна ще.. радніша була такому квартирантові (Мирний, III, 1954, 190); Він повів гостя не до будиночка, а в сад, під шовковицю, з чого Ярослав зрозумів, що хлопець не господар, а тільки квартирант (Мушк., День.., 1967, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квартирант | квартиранти |
Родовий | квартиранта | квартирантів |
Давальний | квартирантові, квартиранту | квартирантам |
Знахідний | квартиранта | квартирантів |
Орудний | квартирантом | квартирантами |
Місцевий | на/у квартиранті, квартирантові | на/у квартирантах |
Кличний | квартиранте | квартиранти |