квітництво
КВІТНИЦТВО, а, с. 1. Господарство, яке вирощує квіти. Парникове квітництво.
2. Те саме, що квітникарство. Відкриваються широкі можливості для розвитку квітництва в колгоспах (Колг. енц., І, 1956, 557).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квітництво | квітництва |
Родовий | квітництва | квітництв |
Давальний | квітництву | квітництвам |
Знахідний | квітництво | квітництва |
Орудний | квітництвом | квітництвами |
Місцевий | на/у квітництві | на/у квітництвах |
Кличний | квітництво | квітництва |