кертовиння
КЕРТОВИННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кертовиння | кертовиння |
Родовий | кертовиння | кертовинь |
Давальний | кертовинню | кертовинням |
Знахідний | кертовиння | кертовиння |
Орудний | кертовинням | кертовиннями |
Місцевий | на/у кертовинні | на/у кертовиннях |
Кличний | кертовиння | кертовиння |