кицка
-2
КИЦКА, -и, ж., діал. Шматок землі; грудка землі; брила ґрунту, оброблена плугом. Іван бив палі, бив кілля, виносив на нього тверді кицки трави і обкладав свою частку довкола, аби осінні і весняні дощі не сполікували гною і не заносили його в яруги (Стефаник, Камінний хрест, 1900).
Автор
Овид
Додано 04/04/2021
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кицка | кицки |
Родовий | кицки | кицок |
Давальний | кицці | кицкам |
Знахідний | кицку | кицки |
Орудний | кицкою | кицками |
Місцевий | на/у кицці | на/у кицках |
Кличний | кицко | кицки |