клаузула
КЛАУЗУЛА, и, ж. 1. юр. Спеціальна умова, передбачена чи обумовлена в договорі, заповіті тощо.
2. ритор. Завершальна частина промови, дуже старанно опрацьована в стилістичному й звуковому відношеннях.
3. літ. Кінцеві склади віршованого рядка або рядка ритмізованої прози, які йдуть за останнім наголошеним складом. Виразно виступає в романі також фігура перелічення з двотактною ударною клаузулою (Мова і стиль «Вершників», 1955, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | клаузула | клаузули |
Родовий | клаузули | клаузул |
Давальний | клаузулі | клаузулам |
Знахідний | клаузулу | клаузули |
Орудний | клаузулою | клаузулами |
Місцевий | на/у клаузулі | на/у клаузулах |
Кличний | клаузуло | клаузули |