клеїльний
КЛЕЇЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клеєння. Коли робота виконується у великих розмірах, проведення клеїльних робіт механізується (Стол.-буд. справа, 1957, 228); // Признач. для склеювання. Клеїльний верстат.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | клеїльний | клеїльна | клеїльне | клеїльні |
Родовий | клеїльного | клеїльної | клеїльного | клеїльних |
Давальний | клеїльному | клеїльній | клеїльному | клеїльним |
Знахідний | клеїльний, клеїльного | клеїльну | клеїльне | клеїльні, клеїльних |
Орудний | клеїльним | клеїльною | клеїльним | клеїльними |
Місцевий | на/у клеїльному, клеїльнім | на/у клеїльній | на/у клеїльному, клеїльнім | на/у клеїльних |