кликун
КЛИКУН, а, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кликун | кликуни |
Родовий | кликуна | кликунів |
Давальний | кликунові, кликуну | кликунам |
Знахідний | кликуна | кликунів |
Орудний | кликуном | кликунами |
Місцевий | на/у кликуні, кликунові | на/у кликунах |
Кличний | кликуне | кликуни |