клишоногий
КЛИШОНОГИЙ, а, е. 1. Те саме, що клишавий. Він тільки й жив з того, що на клишоногій кобилі возив євреїв на вокзал (Коцюб., II, 1955, 44); Заплющив очі [Омелько], і ввижається йому: Козолуп Дмитро, клишоногий, високий, у піджаці репсовому (Тесл., З книги життя, 1949, 98); Він завжди поспішає на своїх трохи клишоногих ногах (Коп., Земля.., 1957, 48).
2. у знач. ім. клишоногий, гого, ч., жарт. Про ведмедя. Як розсердивсь клишоногий, та й поплентався у ліс (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 200).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | клишоногий | клишонога | клишоноге | клишоногі |
Родовий | клишоногого | клишоногої | клишоногого | клишоногих |
Давальний | клишоногому | клишоногій | клишоногому | клишоногим |
Знахідний | клишоногий, клишоногого | клишоногу | клишоноге | клишоногі, клишоногих |
Орудний | клишоногим | клишоногою | клишоногим | клишоногими |
Місцевий | на/у клишоногому, клишоногім | на/у клишоногій | на/у клишоногому, клишоногім | на/у клишоногих |