кляштор
КЛЯШТОР, у, ч. Католицький монастир. Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366); Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кляштор | кляштори |
Родовий | кляштору | кляшторів |
Давальний | кляшторові, кляштору | кляшторам |
Знахідний | кляштор | кляштори |
Орудний | кляштором | кляшторами |
Місцевий | на/у кляшторі | на/у кляшторах |
Кличний | кляшторе | кляштори |