книга
КНИГА, и, ж, 1. Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.). Книги - морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (Фр., XI, 1952, 75); Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі (Л. Укр., III, 1952, 45); В 1574 р. у друкарні Федорова вийшов «Апостол» - перша друкована книга на Україні (Іст. УРСР, І, 1953, 172); Церковні книги; * Образно. Маю звістку, що в 1-й кн. «Современника» появиться моє оповід. «Що записано в книгу життя» (Коцюб., III, 1956, 405).
2. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами. То стукав кісточками [Лубенець] на рахівниці, то виписував нові і нові цифри з бухгалтерських книг (Автом., В. Кошик, 1954, 37); В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Гончар, III, 1959, 460).
Домова книга див. домовий; Книга скарг - книжка, куди записують скарги, побажання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книга | книги |
Родовий | книги | книг |
Давальний | книзі | книгам |
Знахідний | книгу | книги |
Орудний | книгою | книгами |
Місцевий | на/у книзі | на/у книгах |
Кличний | книго | книги |