книготорг
КНИГОТОРГ, у, ч. Організація, що торгує книжками (у 1 знач.). Наші книготорги впровадили в життя цілий ряд таких нововведень, які докорінно змінюють лице книжкової торгівлі в республіці (Літ. газ., 29. IX 1959, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книготорг | книготорги |
Родовий | книготоргу | книготоргів |
Давальний | книготоргові, книготоргу | книготоргам |
Знахідний | книготорг | книготорги |
Орудний | книготоргом | книготоргами |
Місцевий | на/у книготорзі | на/у книготоргах |
Кличний | книготоргу | книготорги |