кок
КОК1 див. коки.
КОК2, а, ч. Кухар на кораблі. Він.. заглянув на камбуз, де матроси під керівництвом низенького товстого кока чистили картоплю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 63); Жінки.. покуштували страву й зауважили кокові, що багатенько кладе у флотський борщ червоного перцю й лаврового листу (Кучер, Голод, 1961, 89).
КОК3, а, ч. Зачіска у вигляді збитого або завитого пасма волосся, що стирчить догори над чолом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кок | коки |
Родовий | кока | коків |
Давальний | кокові, коку | кокам |
Знахідний | кока | коків |
Орудний | коком | коками |
Місцевий | на/у коку | на/у коках |
Кличний | коку | коки |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кок | коки |
Родовий | кока | коків |
Давальний | кокові, коку | кокам |
Знахідний | кок | коки |
Орудний | коком | коками |
Місцевий | на/у коку | на/у коках |
Кличний | коку | коки |
коко
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коко | кока |
Родовий | кока | кок |
Давальний | кокові, коку | кокам |
Знахідний | коко | кока |
Орудний | коком | коками |
Місцевий | на/у коку | на/у коках |
Кличний | коко | кока |