колгоспний
КОЛГОСПНИЙ, а, е. 1. Прикм. до колгосп. Колгоспне село - село суцільної письменності (Вишня, День.., 1950, 9); - Колгоспної справи, за яку я бився, тобі валити не дам... (Тют., Вир, 1964, 98); // Належний колгоспові, колгоспникам. З конвейєра сходять готові трактори для колгоспних ланів (Сос., І, 1957, 238); В низині стояли громадські, колгоспні будівлі (Коп., Лейтенанти, 1947, 121); // Який є членом колгоспу. Зміцнюючи братерський союз з колгоспним селянством. робітничий клас посилює свою допомогу сільському господарству (Матер. XXI з. КПУ, 1960, 46); // Признач. для колгоспу. Школа колгоспних кадрів; // Признач. для колгоспників. Колгоспний лекторій; Колгоспний ринок; // Який відбувається в колгоспі. Колгоспне весілля; // Власт. колгоспові, колгоспникам. Йому не раз доводилося вирішувати важливі питання колгоспного життя (Тют., Вир, 1964, 329).
2. Який грунтується на колективній формі сільського господарства. Природно-економічні умови колгоспного виробництва карпатської зони істотно відрізняються від умов інших сільськогосподарських зон УРСР (Вісник АН, 6, 1957, 23); Колгоспний лад.
3. Спрямований на створення колгоспів. Колгоспний шлях - шлях соціалізму; Колгоспний рух.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | колгоспний | колгоспна | колгоспне | колгоспні |
Родовий | колгоспного | колгоспної | колгоспного | колгоспних |
Давальний | колгоспному | колгоспній | колгоспному | колгоспним |
Знахідний | колгоспний, колгоспного | колгоспну | колгоспне | колгоспні, колгоспних |
Орудний | колгоспним | колгоспною | колгоспним | колгоспними |
Місцевий | на/у колгоспному, колгоспнім | на/у колгоспній | на/у колгоспному, колгоспнім | на/у колгоспних |