колега
КОЛЕГА, и, ч. і ж. Товариш за фахом, місцем праці, за навчанням у вищій школі тощо. З Ватаги письма [листи] принесли, І всі тихенько зачитали, А ми з колегою лягли Та щось такеє розмовляли (Шевч., II, 1953, 76); Був один [Калинович] в бухгалтерії, бо жоден з його колег не з'явився сьогодні на роботу (Фр., VI, 1951, 154); - Ну, як спалося, колего? - запитав один із студентів, помітивши, що Роман прокинувся (Минко, Ясні зорі, 1951, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колега | колеги |
Родовий | колеги | колег |
Давальний | колезі | колегам |
Знахідний | колегу | колег |
Орудний | колегою | колегами |
Місцевий | на/у колезі | на/у колегах |
Кличний | колего | колеги |