комедійний
КОМЕДІЙНИЙ, а, е. Стос. до комедії (у 1 знач.), пов'язаний з нею. Блискавично було розіграно цю невеличку, майже комедійну сцену (Стельмах, І, 1962, 590); Комедійні елементи п'єси «Приїздіть у Дзвонкове» поєднуються з ліричними (Іст. укр. літ., II, 1956, 324); // В основі якого є комедія. Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (Довж., І, 1958, 21); // Який грає в комедіях. Карпо Соленик - найкращий комедійний актор в українському театрі першої половини XIX століття (Літ. Укр., 17.V 1966, 2); // Власт. комедії. В «Останній зустрічі» визначилась також характерна особливість поетики п'єс Левади - поєднання комедійних ситуацій з гостро драматичними (Рад. літ-во, 8, 1965, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | комедійний | комедійна | комедійне | комедійні |
Родовий | комедійного | комедійної | комедійного | комедійних |
Давальний | комедійному | комедійній | комедійному | комедійним |
Знахідний | комедійний, комедійного | комедійну | комедійне | комедійні, комедійних |
Орудний | комедійним | комедійною | комедійним | комедійними |
Місцевий | на/у комедійному, комедійнім | на/у комедійній | на/у комедійному, комедійнім | на/у комедійних |