компатріот
КОМПАТРІОТ, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Л. Укр., V, 1956, 34); Сахно впізнала його. Це був її компатріот (Смолич, І, 1958, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | компатріот | компатріоти |
Родовий | компатріота | компатріотів |
Давальний | компатріотові, компатріоту | компатріотам |
Знахідний | компатріота | компатріотів |
Орудний | компатріотом | компатріотами |
Місцевий | на/у компатріоті, компатріотові | на/у компатріотах |
Кличний | компатріоте | компатріоти |