консервний
КОНСЕРВНИЙ, а, е. Прикм. до консерви 1. Консервне виробництво; // Признач. для консервів. Консервна банка; // Признач. для відкривання консервів. Консервний ніж; // Який виробляє консерви. Тепер будуються нові консервні й овочесушильні заводи (Овоч., 1956, 7); Одеський порт народжував і перший пролетаріат Півдня. На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | консервний | консервна | консервне | консервні |
Родовий | консервного | консервної | консервного | консервних |
Давальний | консервному | консервній | консервному | консервним |
Знахідний | консервний, консервного | консервну | консервне | консервні, консервних |
Орудний | консервним | консервною | консервним | консервними |
Місцевий | на/у консервному, консервнім | на/у консервній | на/у консервному, консервнім | на/у консервних |