консолідація
КОНСОЛІДАЦІЯ, ї, ж., книжн. Дія за знач. консолідувати й консолідуватися. Се [XX] століття розпочалося у нас досить значним піднесенням духу, зростом ентузіазму, зростом праці на різних полях, виясненням мети, консолідацією сил (Фр., XVI, 1955, 334); Розвиток української мови в другій половині XVI - першій половині XVII ст. був могутнім фактором консолідації української народності й посилення опору зовнішнім ворожим силам, які намагалися денаціоналізувати її (Іст. УРСР, І, 1953, 202); Сучасна епоха є епохою небаченого зростання й консолідації міжнародного робітничого й комуністичного руху (Наука.., 4, 1960, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | консолідація | консолідації |
Родовий | консолідації | консолідацій |
Давальний | консолідації | консолідаціям |
Знахідний | консолідацію | консолідації |
Орудний | консолідацією | консолідаціями |
Місцевий | на/у консолідації | на/у консолідаціях |
Кличний | консолідаціє | консолідації |