консолідований
КОНСОЛІДОВАНИЙ, а, е, книжн. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до консолідувати.
2. у знач. прикм. Згуртований, міцно об'єднаний. Консолідована група.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | консолідований | консолідована | консолідоване | консолідовані |
Родовий | консолідованого | консолідованої | консолідованого | консолідованих |
Давальний | консолідованому | консолідованій | консолідованому | консолідованим |
Знахідний | консолідований, консолідованого | консолідовану | консолідоване | консолідовані, консолідованих |
Орудний | консолідованим | консолідованою | консолідованим | консолідованими |
Місцевий | на/у консолідованому, консолідованім | на/у консолідованій | на/у консолідованому, консолідованім | на/у консолідованих |