копняк
КОПНЯК, а, ч., розм. Удар ногою. Кидав [Никанор Ферапонтович ] напасників, як снопи, ломав їм ноги копняками своїх здоровенних чобіт (Фр., IV, 1950, 377).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копняк | копняки |
Родовий | копняка | копняків |
Давальний | копнякові, копняку | копнякам |
Знахідний | копняк | копняки |
Орудний | копняком | копняками |
Місцевий | на/у копняку | на/у копняках |
Кличний | копняку | копняки |