копігольд
КОПІГОЛЬД, -а, ч. Основна форма феодально-залежного селянського землеволодіння в Англії у 15 – 17-му ст. (найчастіше довічного); на право володіння земельною ділянкою селянинові видавали копію – виписку з протоколу (звідси й назва).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | копігольд | копігольди |
Родовий | копігольда | копігольдів |
Давальний | копігольдові, копігольду | копігольдам |
Знахідний | копігольд | копігольди |
Орудний | копігольдом | копігольдами |
Місцевий | на/у копігольді | на/у копігольдах |
Кличний | копігольде | копігольди |