коректний
КОРЕКТНИЙ, а, е. Який тактовно та ввічливо поводиться з людьми; ввічливий. З його слів тільки здається мені, що у Кропивницького нема ані примадонни, ані «примадона» і єсть тільки «чесні, коректні робітники»... (Л. Укр.,V, 1956, 211); На уроках [професор] такий важний, коректний, знаючий,- а тут [біля річки] - наче мала дитина (Кол., Терен.., 1959, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | коректний | коректна | коректне | коректні |
Родовий | коректного | коректної | коректного | коректних |
Давальний | коректному | коректній | коректному | коректним |
Знахідний | коректний, коректного | коректну | коректне | коректні, коректних |
Орудний | коректним | коректною | коректним | коректними |
Місцевий | на/у коректному, коректнім | на/у коректній | на/у коректному, коректнім | на/у коректних |