корида
КОРИДА, и, ж. Традиційне видовище, поширене перев. в Іспанії та країнах Латинської Америки, бій тореадора з розлюченим биком. Виїздимо зарані, бо на кориду проїхати дуже важко (Вітч., 10, 1971, 163); *У порівн. Публіка заохочує, стрижена братія аж реве, мов десь на кориді, по криках Порфир почуває, що в нього більше уболівальників, ніж у Тритузного (Гончар, Бригантина, 1973, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корида | кориди |
Родовий | кориди | корид |
Давальний | кориді | коридам |
Знахідний | кориду | кориди |
Орудний | коридою | коридами |
Місцевий | на/у кориді | на/у коридах |
Кличний | коридо | кориди |