корнцанг
КОРНЦАНГ, -а, ч. 1. В хірургії – щипці, схожі на ножиці, із зазубринами на внутрішньому ріжучому боці; використовується для захоплювання і подачі стерильних інструментів і перев'язного матеріалу 2. В годинниковій та ювелірній справі: невеликі щипчики – пінцет.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корнцанг | корнцанги |
Родовий | корнцанга | корнцангів |
Давальний | корнцангові, корнцангу | корнцангам |
Знахідний | корнцанг | корнцанги |
Орудний | корнцангом | корнцангами |
Місцевий | на/у корнцангу | на/у корнцангах |
Кличний | корнцангу | корнцанги |
корнцанга
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | корнцанга | корнцанги |
Родовий | корнцанги | корнцанг |
Давальний | корнцанзі | корнцангам |
Знахідний | корнцангу | корнцанги |
Орудний | корнцангою | корнцангами |
Місцевий | на/у корнцанзі | на/у корнцангах |
Кличний | корнцанго | корнцанги |