коротун
КОРОТУН, а, ч., розм. Низькоросла людина; куцан.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коротун | коротуни |
Родовий | коротуна | коротунів |
Давальний | коротунові, коротуну | коротунам |
Знахідний | коротуна | коротунів |
Орудний | коротуном | коротунами |
Місцевий | на/у коротуні, коротунові | на/у коротунах |
Кличний | коротуне | коротуни |