коситися
КОСИТИСЯ1, коситься, недок. 1. Зрізуватися, стинатися косою, косаркою тощо. Ця трава добре коситься; // безос. [Недоросток:] На, випий, Юхиме, чарку, щоб краще косилося (Вас., III, 1960, 88); Під ожередом спинив [Скибу] молотник якийсь.- Як там коситься? - спитав (Головко, І, 1957, 297).
2. Пас. до косити1. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась, бо людей тоді було небагацько (Стор., І, 1957, 238).
КОСИТИСЯ2, кошуся, косишся, недок. 1. тільки 3 ос., розм. Те саме, що скривлятися; ставати викривленим, перекошеним. Косяться вікна.
2. Дивитися збоку, скоса. Хотів, щоб і не дивитись [на Марту], так як вже не сторожився - очі мої косяться та й косяться у той бік, де вона (Вовчок, VI, 1956, 240); Крокуючи за Дерзким, Данько час від часу з затаєною гордістю коситься на свій трофей (Гончар, Таврія.., 1957, 317).
3. чим., перен. Дивитися неприязно, вороже. Ще весною на луках вона помітила надмірну Юркову увагу до Франки й косилась на неї очима (Чорн., Визвол. земля, 1959, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кошуся | косимося |
2 особа | косишся | коситеся |
3 особа | коситься | косяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коситимуся | коситимемося |
2 особа | коситимешся | коситиметеся |
3 особа | коситиметься | коситимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | косився | косилися |
Жіночий рід | косилася | |
Середній рід | косилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | косімося | |
2 особа | косися | косіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | косячись | |
Минулий час | косившись |