кривословити
КРИВОСЛОВИТИ, влю, виш; мн. кривословлять; недок., кому, розм., рідко. Образливо комусь заперечувати. Невістка.. не поспішає свекрусі кривословити (Ле, Ю. Кудря, 1956, 260).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кривословлю | кривословимо |
2 особа | кривословиш | кривословите |
3 особа | кривословить | кривословлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кривословитиму | кривословитимемо |
2 особа | кривословитимеш | кривословитимете |
3 особа | кривословитиме | кривословитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кривословив | кривословили |
Жіночий рід | кривословила | |
Середній рід | кривословило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кривословімо | |
2 особа | кривослови | кривословіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кривословлячи | |
Минулий час | кривословивши |