кривуляти
КРИВУЛЯТИ, яю, яєш, недок., розм. 1. Іти, їхати і т. ін., раз у раз відхиляючись від прямого шляху. Здалеку пяний ледар кривуляє по степу (Тич., І, 1957, 172); За вибалком машина почала кривуляти, як п'яна,- ми думаємо, що куля вдарила в механізм (Ю. Янов., 1, 1954, 65).
2. Пролягати криною, зигзагоподібною лінією (про шлях, річку тощо); звиватися. Дорога кривуляла в густому сосновому лісі (Коп., Як вони.., 1961, 71); Широка, втоптана стежка кривуляла, кидалася то ліворуч, то праворуч, вигиналася дугою до лісу (Мушк., День.., 1967, 44).
3. рідко. Те саме, що кульгати 1; шкутильгати. Безногий ішов, кривуляв (Чуб., V, 1874, 05).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кривуляю | кривуляємо |
2 особа | кривуляєш | кривуляєте |
3 особа | кривуляє | кривуляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кривулятиму | кривулятимемо |
2 особа | кривулятимеш | кривулятимете |
3 особа | кривулятиме | кривулятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | кривуляв | кривуляли |
Жіночий рід | кривуляла | |
Середній рід | кривуляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кривуляймо | |
2 особа | кривуляй | кривуляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | кривуляючи | |
Минулий час | кривулявши |