критик
КРИТИК, а, ч. 1. Той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори. Друкарю! Не дрімай... Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Бор., Тв., 1957, 130); Історія знає трагічні помилки великих митців і критиків (Рильський, Веч. розмови, 1962, 131); Літературний критик; Театральний критик.
2. Людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає кому-, чому-небудь оцінку, виявляє вади, хиби. - Я знаю, що писар.. заздріває [бачить] в мені свого критика й наглядача (Н.-Лев., IV, 1956, 44); Він придивлявся до неї.. оком естетика й критика (Фр., VI, 1951, 228); [Сагайдак:] Чого йому ще треба? [Настя:] Як же? Твій улюблений друг і присяжний критик (Дмит., Драм. тв., 1958, 483).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | критик | критики |
Родовий | критика | критиків |
Давальний | критикові, критику | критикам |
Знахідний | критика | критиків |
Орудний | критиком | критиками |
Місцевий | на/у критику, критикові | на/у критиках |
Кличний | критику | критики |
критика
КРИТИКА, и, ж. 1. Розгляд і оцінка когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб. Оперта на тих двох авторитетах [церковній і мовній традиціях], мусила література [в Галичині] стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики (Фр., XVI, 1955, 38); Напруження минуло, зате знов почалася критика, знов почали пропонувати Юрчикові брати отаманство. Говорили одверто, не звертаючи уваги на те, що Марусяк сидить тут же і що кожне таке слово гірше ножа його крає (Хотк., II, 1966, 226); Член партії повинен.. розвивати критику і самокритику, сміливо викривати хиби і добиватися їх усунення (Статут КПРС, 1961, 4); [Мартиненко:] Знаєте, здорова критика мов цілюща вода (Мороз, П'єси, 1959, 198); // розм. Вказівка на вади, хиби. Критикували на шкільних комсомольських зборах, але до неї якось і критика не липне (Гончар, Тронка, 1963, 33); // розм. Негативне судження про щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли (Л. Укр., III, 1952, 674).
@ Голобельна критика див. голобельний; Затиск критики див. затиск; Затискати (затискувати, затиснути) критику див. затискати; Наводити (навести) критику; Піддавати (піддати) критиці - критикувати. [Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику (Сам., II, 1958, 146); Співати не пристане сам [Сава Петрович], послухає тільки, а потім критику наведе: мовляв, поганих.. пісень співають (Головко, II, 1957, 192); Захищаючи інтереси трудящих, революційний демократ Писарєв піддав всебічній критиці тодішні економічні і політичні російські відносини (Наука.., 12, 1958, 50); Не витримувати критики див. витримувати; Понад усяку критику - позбавлений будь-яких вад, недоліків. Усім хлопець подобався дуже.. Більше за те - був понад усяку критику (Головко, І, 1957, 278).
2. Літературний жанр, завданням якого є розгляд, тлумачення та оцінка літературних, мистецьких або наукових творів. Читав [Іван] усе, що потрапляло до рук: художню літературу, критику, публіцистику (Кол., Терен.., 1959, 155); Літературна критика; Театральна критика.
3. Збірн. до критик 1. Таке обмеження [селянською тематикою] сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем (Коцюб., III, 1956, 239); Гостро негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої.. твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості (Донч., VI, 1957, 582).
4. заст. Критична стаття. - Чи ж осли не пишуть критик? Чи комедії не грають Мавпи? (Л. Укр., IV, 1954, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | критика | критики |
Родовий | критики | критик |
Давальний | критиці | критикам |
Знахідний | критику | критики |
Орудний | критикою | критиками |
Місцевий | на/у критиці | на/у критиках |
Кличний | критико | критики |