критикований
КРИТИКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до критикувати. Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую [в поемі «Гайдамаки»] так, як чув од старих людей; надрукованого і критикованого нічого не читав, бо, здається, і нема нічого (Шевч., І, 1963, 142); // критиковано, безос. присудк. сл. Марусяк не мав уже жодного авторитету. При нім критиковано і його самого, і його діяльність, і критиковано різко, немилостиво (Хотк., II, 1966, 279).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | критикований | критикована | критиковане | критиковані |
Родовий | критикованого | критикованої | критикованого | критикованих |
Давальний | критикованому | критикованій | критикованому | критикованим |
Знахідний | критикований, критикованого | критиковану | критиковане | критиковані, критикованих |
Орудний | критикованим | критикованою | критикованим | критикованими |
Місцевий | на/у критикованому, критикованім | на/у критикованій | на/у критикованому, критикованім | на/у критикованих |